Види та технології вишивки

Про те де і коли зародилась вишивка, нажаль, точних відомостей немає. Схожість символів в українській традиційній вишивці з вишивкою інших народів світу свідчить про давнє коріння цього виду мистецтва. Графічні символи вишивки мали для людини практичне значення: вони відтворювали релігійне осмислення дійсності і застосовувались задля магічного впливу на умови буття, як замовляння на добробут та обереги від зла. Цікаво, що шви, якими виконано старовинні вишивки — рахункові. Тобто для кожного стібка рахуються нитки тканини. Малюнок на тканину не перекладається, а може лише намічатися великими стібками його розмір та місце.

У процесі історичного та культурного розвитку на Україні у кожній місцевості утворились свої характерні орнаментальні мотиви і композиції з різноманітними вишивальними швами, зі своєрідною кольоровою гамою, специфічною технікою виконання. За кольором, орнаментом, способом розподілу орнаменту на виробах завжди можна визначити місце виготовлення вишивки. Традиції вишивки завжди бережно передавалися з покоління в покоління, від матері до дочки.

Усі види швів, що застосовуються в українському народному вишиванні, можна поділити на лічильні та по вільному контуру. Лічильні шви виконують на основі лічби ниток тканини на попередньо прорідженій або суцільній тканині. Перші називаються ажурними, другі — глухими швами. До групи ажурних лічильних швів належать мережки, сітки, вирізування, виколювання, а до глухих- занизування, набирання, лічильна пряма і коса гладь, хрестики, різноманітні декоративні шви. Шви по вільному контуру вишивають по попередньо нанесеному рисунку на тканину. До них належать різноманітні декоративні шви: петельний, тамбурний та їх різновиди — стебловий, полтавська та художня гладь, рішелье.

Найбільше поширені технології вишивки глухими швами:

Вишивка гладдю (в народі — «лиштва», чи «настилування»)

На перший погляд технологія виглядає простою. Проте насправді даний вид вишивки включає в себе велику різноманітність прийомів та вимагає від вишивальниці справжнього творчого підходу.

При вишиванні гладдю стібки укладаються щільно один до одного. При цьому стібки можуть заповнювати весь мотив або лише його край (крайова гладь). А ще гладь буває лицьовою (стібки лише на лицьовій стороні тканини) та двосторонньою, білою та кольоровою. Кожна майстриня знає багато власних секретів вишивки гладдю.

За такою технікою виконуються візерунки з геометричними орнаментами та рослинними мотивами.

Вишивка хрестиком

Хоча вишивка хрестиком широке розповсюдження набула в Україні лише у 19 столітті, сьогодні ця техніка є одним з найпоширеніших способів вишивання малюнка по канві або на полотні. Виконується на основі лічби ниток тканини. Від кількості ниток залежить щільність вишивки, розмір хрестика.

Ажурні шви

«Виколювання», або «солов’їні вічка».

Шов «виколювання» являє собою квадратик з дірочкою посередині. Під час вишивання стібки стягують, щоб утворилася дірочка. Цей шов самостійно не застосовується, а входить як складова частина у великі композиції поряд з іншими швами.

Мережка

Ажурний різновид вишивки. Технологія виконання мережива полягає в тому, що спочатку з тканини, в строго визначеному порядку, виймаються нитки. Далі нитки, що залишились, збираються у пучки та обв’язуються ниткою певним чином. За способом збирання ниток розрізняють види мережки:

  • Проста. Простими мережками називають такі, для яких висмикують лише одну смугу тканини Це одинарний, подвійний прутик, роздвоєний прутик, або черв’ячок, снопик, жучок, козлик.
  • Складна — це вишивка містить в собі одну чи більше смуг полотна з не висмикнутими нитками.
    • Багаторядна — візерунок складається з великої кількості рядів мережки.
  • По сітці (через чисницю з настилом). Ці мережки дуже розмаїті. Рисунок узору виконується одночасно з одинарним прутиком на залишених смугах тканини, послідовно з ряду в ряд.
  • Зубцювання. Ця техніка використовується у жіночих блузах і чоловічих сорочках для оформлення краю комірів, рукавів, якщо немає манжетів. Спочатку виконується ряд простої мережки. Посередині мережки петлею стягують по декілька стовпчиків прутика до кінця ряду. Потім по лінії стягання з лицьового боку складають мережку, поєднуючи краї. Виходять зубчики, утвореними двома половинками стовпчиків прутика.

Техніку мережки зазвичай використовують на тканині щільної структури полотняного переплетіння ниток — льон, домоткане полотно. Проте, в нашій колекції вишиванок, є вироби де мережка виконана на легких тканинах, таких як шифон та марлівка.

Вишивка по канві

Якщо при вишиванні рахувати нитки дуже важко або й зовсім неможливо, то за­стосовують канву — спеціальну розріджену тканину для вишивання з рівномірним переплетенням ниток, які утворюють чіткі квадрати. Канва виготовляється з бавовни, льону, рідше з синтетичного волокна та відрізняється розміром (різна кількість ниток на дюйм полотна). Така тканина суттєво полегшує та прискорює роботу вишивальниці. Відповідно вишивку по канві може виконувати менш кваліфікована вишивальниця і за менший час. Тому така вишивка зазвичай коштує дешевше.

Різниця між ручною та машинною вишивкою

Ручне вишивання — це кропітка і довготривала (за обсягом часу) праця. Ручне вишивання не потребує якогось спеціального обладнання. Достатньо мати: голки, ножиці, наперсток, п’яльці, нитки, тканину, бісер чи стеклярус. Але наявність цих інструментів та матеріалів не гарантують появи очікуваного результату. Головне — це вмілі руки майстрині, її художній смак і натхнення. Сорочки, вишиті руками — неповторні. Як би все рівно не виглядало, все одно один хрестик чи стібок деінде більше, ніж другий, десь трішечки не симетрично, нитки в одному місці натягнуті більше, в іншому ні. Але вишивка — це як доля, її не можна змінити. Як вийшло, так і буде. Цим ручна робота і цінна!

Машинна вишивка, на відміну від ручної, завжди ідеальна! Стібок до стібка, хрестик до хрестика лягають рівно, щільно, без жодної вади. Вишивати можна практично на будь-якій тканині. Для запобігання деформації тканини при машинній вишивці використовують термопластичні матеріали — флізелін, дублірин. Лицьова тканина вишивається разом з дублюючим матеріалом, який після виконання вишивки підрізають. Така вишивка з вивороту виглядає більш грубою, але з лицьової сторони... Останнім часом на ринку з’явилися нові матеріали — водорозчинні стабілізатори. Їх використовують в тих випадках, коли не повинно залишатися ніяких слідів допоміжних матеріалів. Вони легко видаляються за допомогою пари чи води. Такі матеріали є досить дорогими. Переваги машинного вишивання над ручним у швидкості виконання.

Вишивка по тканині та вшита

Вишиванки можуть бути вишиті на полотні, та ті що із нашитими вставками. Вишивання на полотні потребує від майстрині більш кропіткої праці, більшої концентрації та більшої майстерності. Узор повинен бути рівним, без вузликів та з найменшими переходами не тільки спереду, а й на звороті. Така вишиванка виглядає більш вишукано та елегантно і, звичайно, коштує значно дорожче. Вишиванка із нашитими вставками — дешевша, так як вишивка виконується по канві, а це простіше та швидше.

Нитки для вишивання

Для вишивання використовують спеціальні нитки — муліне. Ці нитки виробляють з довговолокнистої бавовни в 12 складень (6 ниток, що вільно розділяються). Нитки муліне не мають жодного вузлика, легко відокремлюються при вишиванні, не розпушуються і не закручуються, не втрачають кольору під час прання і не вигорають на сонці завдяки особливо міцному фарбуванню. При вишиванні нитки добре лягають на тканину, характеризуються блискучістю, м’якістю та багатою палітрою відтінків. Всі ці якості зробили їх найпопулярнішими нитками для вишивання в світі. Сьогодні пропонується велика кількість ниток для вишивання, які відрізняються за складом, ціною, виробником. За складом муліне бувають натуральні ( бавовна, льон, вовна)та синтетичні (акрил, шовк). Світові бренди виробників муліне — DMC, Madeira і Anchor.

Особливості тканини для вишиванки

Наші предки шили одяг з лляного чи з конопляного полотна, яке виробляли самі. Головна умова — полотняне переплетення, так як при виконанні багатьох видів швів доводиться лічити нитки тканини. На сьогодні, вибір тканин для пошиття сорочок набагато ширший. Ви можете зустріти вишиванки із натуральних тканин, із різного роду штучних тканин, та із поєднання натуральних та штучних волокон. Це обумовлює і різницю в ціні. Вироби із натуральних матеріалів є дорожчими. Вони приємні для тіла, екологічні (добре вбирають вологу та пропускають повітря, завдяки чому Ваше тіло дихає і мають антиаллергійні, протигрибкові, антисептичні властивості). Сорочки із змішаних волокон чудово поєднують в собі гігієнічність та екологічність натуральних тканин та практичні властивості синтетичних матеріалів.